Отже. Настав час.
Ти знаєш взагалі, хто ти є? з чого ти зроблена, з якого тіста? Яка ти без “шелухи”.
Всё бегаем, всё не ведаем, что мы ищем;
Потянешься к тыщам – хватишь по голове.
Свобода же в том, чтоб стать абсолютно нищим –
Без преданной острой финки за голенищем,
Двух граммов под днищем,
Козыря в рукаве.
Все ржут, щеря зуб акулий, зрачок шакалий –
Родители намекали, кем ты не стал.
Свобода же в том, чтоб выпасть из вертикалей,
Понтов и регалий, офисных зазеркалий,
Чтоб самый асфальт и был тебе пьедестал.
Плюемся люголем, лечимся алкоголем,
Наркотики колем, блядскую жизнь браня.
Свобода же в том, чтоб стать абсолютно голым,
Как голем,
Без линз, колец, водолазок с горлом, –
И кожа твоя была тебе как броня.
Обіграй свою зачіску. Пов’яжи її з новим періодом твого життя. Все ніяк не було можливості втілити в життя той образ Юлі, який ти собі вибудувала – спокійна, серйозна, врівноважена, задумлива, байдужа до матеріального, постійно з книжками, в бібліотеці, в тиші, сама з собою наодинці. Це чудовий шанс стати такою, якою ти себе уявляла. Використай його.