Втома.

Чомусь все шалено набридло. Життя в такому режимі, оця нудота, коли не знаєш, куди себе приткнути й чим зайняти. Бридко усвідомлювати, що маю таке порожнє життя, хоча і зрозуміло, що це просто тимчасова депресія, яка швидко мине. Завтра буде сяяти сонце, завтра буде шопінг, відпочинок, але з тим і втома, біганина, поспіх, переживання.. Все буде, бо не таке моє життя вже й порожнє. Поїду на Запоріжжя з партійною компанією, і матиму змогу відволіктися. Аби тільки Костя не робив дурниць і не заважав нормально проводити час. От за це хвилююся. Ай, та все буде добре! Цікаво, чи поїде Борода… Хочу себе з ним поводити якось.. зверхньо, чи як.. Щоб він бачив, що я не розтанула від його мордахи… Хоча вона в нього – ммм.. Але бляха муха! Ну їх усіх в баню. Кобелі. Дивилася сьогодні Костін список друзів, кому він з тьолочок ставив лайки! Так він всім ставив! Навіть під час того, як ми були разом. Що можна сказати… Виробляю в собі відразу й огиду. Я не маю розтанути. Просто не маю на те права. Себе не поважатиму.
А взагалі я дуже стомилася. Треба залягти на дно, зануритися в саму себе. Дістало все. Не можу.